- буркнути
- [бу/ркнутие]
-ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
буркнути
Смотреть что такое "буркнути" в других словарях:
буркнути — ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до буркати I … Український тлумачний словник
буркнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови
вибуркнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
мыркнути — мыркну, неш, Пт. Обізватись, буркнути щось незрозуміле … Словник лемківскої говірки
